неділя, 3 квітня 2011 р.
середа, 30 березня 2011 р.
Ні для кого не секрет, що батьки і їх діти схильні до взаємних розбіжностей, докорів, сварок і конфліктів.
Всупереч думці, що найчастіше сваряться батьки та їх дорослі сини, психологи з'ясували, що найбільш запеклі сварки виникають між матерями та їх дорослими дочками. Причому, чим старше діти, тим більше взаємних образ і зіткнень. Сварки стають найгострішими в той період, коли самі "діти" досягають середнього віку. Про що сперечаються і через що конфліктують? Причини образ і взаємних прикростей практично універсальні. Діти найчастіше гніваються на батьків за те, що ті прагнуть втручатися в їх особисте життя. Багато протиріч виникає, коли бабусі і дідусі намагаються докоряти своїм синам і дочкам за неправильне, на їх думку, виховання онуків і онучок. Батьки, зазвичай, страждають від напруженості сильніше, ніж їх діти. Проте по мірі дорослішання дітей подібна напруженість лише гостріше сприймається і матерями, і батьками. Матері важчі, ніж батьки, переносять конфлікти з дітьми, будь то дочки або сини. Оскільки доньки тісніше і частіше контактують з батьками, ніж сини, тому й частіше нариваються на конфлікти і грають один у одного на нервах. В основі почуттів – дратівливість, напруженість, протиріччя. Батьки частіше дратуються з приводу стосунків зі своїми дітьми, ніж навпаки. Пояснюється це образою за те, що на виховання дітей "витрачено так багато зусиль і засобів". Дратують же батьків такі чинники, як загальна поведінка і фінансові питання. "Діти" ж частіше дратуються і протестують проти втручання їх батьків у виховання власних дітей, особливо коли від бабусь і дідусів не чекають і не хочуть жодних порад. Це служить основою для нагнітання напруженості і виникнення проблем.
Хоча, як говорять дослідники, більшість виникаючих труднощів і сварок можуть бути легко подолані, в збереженні напруженості можуть лежати глибоко укорінені відмінності в характерах дійових осіб – батьків і їх дітей незалежно від віку дитини. Втім, по мірі того, як батьки і їх діти старіють, вони стають мудрішими і здатні долати взаємну неприязнь і конфлікти, відштовхуючись від кращого розуміння чужої точки зору.
Тому вчені радять контактувати батькам і їх дорослим дітям, не слідуючи старій приказці: "Якщо не можете сказати нічого приємного, краще промовчати". Уникати один одного – це погана стратегія для усунення конфліктів і протиріч.
За матеріалами сайту http://sovet.bigmir.net/deti/
Всупереч думці, що найчастіше сваряться батьки та їх дорослі сини, психологи з'ясували, що найбільш запеклі сварки виникають між матерями та їх дорослими дочками. Причому, чим старше діти, тим більше взаємних образ і зіткнень. Сварки стають найгострішими в той період, коли самі "діти" досягають середнього віку. Про що сперечаються і через що конфліктують? Причини образ і взаємних прикростей практично універсальні. Діти найчастіше гніваються на батьків за те, що ті прагнуть втручатися в їх особисте життя. Багато протиріч виникає, коли бабусі і дідусі намагаються докоряти своїм синам і дочкам за неправильне, на їх думку, виховання онуків і онучок. Батьки, зазвичай, страждають від напруженості сильніше, ніж їх діти. Проте по мірі дорослішання дітей подібна напруженість лише гостріше сприймається і матерями, і батьками. Матері важчі, ніж батьки, переносять конфлікти з дітьми, будь то дочки або сини. Оскільки доньки тісніше і частіше контактують з батьками, ніж сини, тому й частіше нариваються на конфлікти і грають один у одного на нервах. В основі почуттів – дратівливість, напруженість, протиріччя. Батьки частіше дратуються з приводу стосунків зі своїми дітьми, ніж навпаки. Пояснюється це образою за те, що на виховання дітей "витрачено так багато зусиль і засобів". Дратують же батьків такі чинники, як загальна поведінка і фінансові питання. "Діти" ж частіше дратуються і протестують проти втручання їх батьків у виховання власних дітей, особливо коли від бабусь і дідусів не чекають і не хочуть жодних порад. Це служить основою для нагнітання напруженості і виникнення проблем.
Хоча, як говорять дослідники, більшість виникаючих труднощів і сварок можуть бути легко подолані, в збереженні напруженості можуть лежати глибоко укорінені відмінності в характерах дійових осіб – батьків і їх дітей незалежно від віку дитини. Втім, по мірі того, як батьки і їх діти старіють, вони стають мудрішими і здатні долати взаємну неприязнь і конфлікти, відштовхуючись від кращого розуміння чужої точки зору.
Тому вчені радять контактувати батькам і їх дорослим дітям, не слідуючи старій приказці: "Якщо не можете сказати нічого приємного, краще промовчати". Уникати один одного – це погана стратегія для усунення конфліктів і протиріч.
За матеріалами сайту http://sovet.bigmir.net/deti/
Підписатися на:
Дописи (Atom)